11 серпня 2012 Щоби бути здоровим, одного бажання мало Час навідатися до Приморська! Про це подумав, гортаючи минулорічну підшивку «Голосу України». В ній знайшов опубліковану в першовересневому номері газети кореспонденцію «Здоров’я від Мирона Ходи». Давненько ми не спілкувалися з Мироном Миколайовичем і слухачами заснованої ним школи здоров’я «Золота рибка», а в розпалі вже новий купальний сезон. І, напевно ж, тут припасли щось цікаве для допитливих читачів нашої газети. Мирон Хода — людина відома не лише для запоріжців. Він став послідовником Надії Семенової, котра ще в радянські часи створила в Сочі школу здоров’я. Але він, вивчивши її досвід, пішов своїм шляхом. В основі його методики — ті ж набутки народних цілителів, йогів і тібетських лам щодо загального оздоровлення організму та очищення від патогенних організмів, солей, шлаків, холестерину, жовчних і ниркових каменів, але значно ширша й багатогранна програма, яка однак не виключає індивідуального підходу до занять залежно від самопочуття та «букету» задавнених захворювань у кожного із слухачів. Торік Мирон Миколайович видав книгу «Я хочу і буду здоровим», яку миттєво розкупили у великих містах України. Справа дійсно благородна, бо світила офіційної медицини хоч і не заперечують його досвіду, але вважають, що стоять значно вище і дивляться як на конкурента. Та з пісні слів не викинеш — «Золота рибка» здобула загальну популярність в Україні і Росії, бажаючих тут оздоровитися значно побільшало, почали приїжджати зовсім молоді люди і навіть сім’ї. Зокрема, в день випуску чотирнадцятої групи мені вдалося поспілкуватися з Анатолієм та Галиною Абікуловими з Миколаєва, а ще були тут запоріжці Віктор та Ірина Хижняки, Олександр та Раїса Сидоренки разом зі своїм шестирічним сином Семеном. Ну, а приїзд колишніх слухачів і здружених команд — то вже традиція. «Стариків» навіть не перелічити, а до мікроколективів у цій групі належали москвички Тетяна Сомова і Тетяна Тарагачова, до яких приєдналася Світлана Чуркіна з Підмосков’я, подруги з міста Марганця Дніпропетровської області Любов Ібрагімова та Олена Сабірова. І це правильно — моральна підтримка насамперед, бо не так просто примусити себе відмовитися від різних спокус (на зразок поніжитися на пляжі, смачно випити й закусити) і проводити майже весь день на теоретичних заняттях та на різних процедурах, роздільно харчуватися переважно овочами й фруктами, а потім, як зробила це запоріжанка Лариса Чеснакова, підсумовувати побачене й пережите в жартівливому щоденнику однією й тією ж фразою: «Море бачу тільки з балкона...». Жарти — жартами, але в розпалі купального сезону оголошується перерва, і наступний набір слухачів розпочне заняття з 25 серпня, коли пляжні пристрасті потроху вгамуються. Та чи варто над собою так експериментувати? Адже в лікарні ніхто не примушує пацієнтів робити над собою зусилля, а тут доводиться збирати волю в кулак, відмовлятися від шкідливих звичок і терпляче іти разом з однодумцями до омріяного фінішу, а в останній день занять почуватися дитиною, котра ніяк не може розпрощатися з морем. Дуже непросто це, не випадково ж хтось не витримує і переходить у категорію звичайних відпочивальників, але абсолютна більшість долає перешкоди до мети і обов’язково приїжджає в оздоровчий заклад санаторного типу «Приморський» наступного сезону. — Я тут уже втретє, — розповідає фермер із села Нижня Хортиця Запорізького району Анатолій Сервуля. — Мені 77 років, але продовжую працювати і почуваюся значно краще, ніж тоді, коли приїхав сюди вперше. Перейшов на роздільне харчування і геть перестав цікавитися вершковим маслом, свининою та іншими жирними продуктами. Зате легше стало дихати і жити. Якось узяв у руки калькулятор і порахував «плюси» та «мінуси». Відмовитися довелося багато від чого — традиційних м’ясних продуктів і сала, горілки і коньяку, практично не вживаю медичні препарати, зате з’явилися життєва енергія і висока працездатність. Останні — просто безцінні, але й те, що можна перевести в грошовий еквівалент, свідчить: путівка окупилася втричі. Думаю, якби в Україні займалися за цією методикою, починаючи з дитсадка, ми не мали б таких сумних результатів із здоров’ям населення. Тож приїжджатиму сюди скільки зможу. Анатолій та Галина Абікулови з Миколаєва: — Про школу здоров’я в Приморську ми дізналися з «Голосу України». Раніше відпочивали тільки на Чорноморському узбережжі. Ми давно намагалися поліпшити стан свого здоров’я, але офіційна медицина не дуже допомагала. А тут така нагода трапилася! Не шкодуємо, що приїхали, хоча було важкувато. Тепер повернемося додому, проаналізуємо все, чого тут навчили, і почнемо жити по-новому. — Системою роздільного харчування займаюся вже 10 років, відтоді, як прочитала книгу Надії Семенової, — ділиться враженнями економіст із Запоріжжя Людмила Гукова. — А сюди приїхала, щоб почистити печінку та суглоби, бо в домашніх умовах цього не зробиш. Результат перевершив усі сподівання. — Таких випадків багато, — розповідає Мирон Миколайович. — У попередньому заїзді в нас оздоровлювалася група мешканців Санкт-Петербурга, серед яких була лікар Ніна Межерицька з одинадцятирічною донькою Полінкою. Після дегельмінтизації та очищення печінки з жовчного міхура дівчинки вийшла ціла склянка камінців. Дитина стала життєрадісною і світлою, то ви чули б, яке захоплення викликало це у мами, котра не дуже вірила в дива! Очевидно, що молодий організм краще реагує на процедури очищення. В оздоровчому закладі відбулися приємні зміни, поліпшилася поінформованість потенційних слухачів. Відкрився офіційний сайт в Інтернеті (http:||www. goldfіsh. zp. ua), який, крім братів-слов’ян, почали відвідувати жителі прибалтійських республік, американці, німці та австрійці, тому треба готуватися і до приїзду таких вибагливих відпочивальників. Оскільки інформаційними технологіями володіють не всі наші читачі, а потреба в оздоровленні, на жаль, велика, то доречно назвати й контактні телефони (8-06137-7-24-74, факс: 7-32-40, моб. 8-067-939-62-62). Як зазначив Мирон Миколайович, нинішнього сезону відбудуться ще два набори слухачів у школу здоров’я, заняття в якій розпочнуться 25 серпня та 16 вересня, а з наступного року вона працюватиме з березня по грудень, бо дуже багато людей, особливо селян, не мають змоги потрапити сюди в теплу пору. Передбачається й розширення навчальної програми. Але для цього потрібно підготувати матеріальну базу, здійснити низку організаційних заходів. Що це буде і як, розповімо наступного літа. Запорізька область. На знімку: група слухачів чотирнадцятого випуску школи здоров’я «Золота рибка» (у центрі — Мирон Хода). Фото автора.